Реклама на 7небо

  • иконка юзера
    Сергій Красніков

    Шановні гості 7 НЕБО. Я – адмін. Ви бачите плід копіткої праці на протязі 10 років. Сайт з'єднує і тіла, і розуми, і душі – все в одному флаконі.

  • Ваше фото
    Ваше имя

    Текст вашего объявления

    Разместить

  • Ваше фото
    Ваше имя

    Текст вашего объявления

    Разместить

Новини

  • 14 лютого 2020

    Відвідувачам та користувачам

    Комунікатор 7NEBOO взяв курс на підтримку актуальності бази анкет. Відтепер, будь-який користувач видаляється, якщо 2 тижні не з'являється на сайті
  • 9 листопада 2019

    Відвідувачам сайту

    Сайт знаходиться в стані активного наповнення текстовим матеріалом і інструкціями. Слідкуйте за оновленнями на
    сторінці ФБ.
    Дякуємо за лайк сторінці!
Неділя

Чи потрібна професія практичного психолога в школі та за її межами

професія практичного психолога школи - це хто?
Психолог – це хто? В чому полягають труднощі діяльністі практичного психолога школи України? Чи потрібні послуги психолога?
Хто такі психологи? Яка їхня суть? Що робить психолог? Чим може допомогти психолог? Рідкісна людина не ставила собі такі питання. І дійсно, як можна оцінити роботу психолога, якщо не ясно, чим займається психолог? Що робить будівельник – ясно. Зона відповідальності лікаря не викликає сумнівів. Навіть політики знаходять відгук сердець або в бік прийняття, або відторгнення, оскільки від їх діяльності безпосередньо залежить як завтрашнє загальне процвітання, так і сьогоднішній мир, і стабільність. Але в чому полягає діяльність психолога?
Що ми взагалі знаємо про професію психолога? Узагальнений образ представника цієї таємничої, на пострадянському просторі, професії, давно і ретельно сконструйований американським кінематографом, що зазнає жвавий інтерес і сакральне тремтіння перед можливостями психології. З американських фільмів, відомо, що до послуг психологів там, за океаном, вдаються в будь-яких ситуаціях невизначеності або підвищеного ризику, де в центрі уваги знаходиться людина або ймовірні наслідки її дій. І це нормально, адже попереджений – значить озброєний і готовий до будь-яких несподіванок. При цьому, роблячи прогноз поведінки на підставі наявних фактів і результатів психологічного аналізу, можна уникнути ситуацій великих людських втрат або пошкодження майна, від справності якого можуть залежати сотні і тисячі життів. Поставивши на потік психологічну практику, реально підвищити і ефективність праці пересічного громадянина, і економіки в цілому, і підняти загальний рівень щастя по країні. Так чому не використовувати приватних психологів постійно?
А що ж у нас? А в Україні кращий психолог – горілка! З радянських часів заведено задушевні розмови вести на кухні під чарку міцного! Ймовірно, через це Україна не здатна вже майже 30 років вибратися з трясовини радянського мислення і способу життя, коли в голови вогнем і мечем вбивалася ідеологія, що вітає колективну безвідповідальність і незначимість індивіда? З нас довго і ретельно робили худобу, що навіть мукати толком не вміє. Для побудови соціалістичного раю це було зайвим. Радянська людина, як ідеальний гвинтик механізму, від якого потрібне лише покірне виконання рабської праці, не повинна була мати душевних гризот і внутрішніх напрягів. Вона повинна була бути психологом самому собі. Інакше, довелося б офіційно визнати, що всі поголівно нещасні! Тому, цей пласт реальності був довго поза законом і не мав широкого розголосу серед населення, а радянська психологія цілі десятиліття залишалася безпритульним дитям, якому ні в чиєму будинку не знаходилося місця. Що вже говорити про більш складні речі на подобу самоаналізу і роботи над собою. Для цього, як мінімум, потрібне вміння сформулювати і усвідомити проблему, а потім – шукати на персональному рівні прийнятні шляхи вирішення з урахуванням індивідуальних особливостей особистості. У цих випадках, в ідеалі, як раз і потрібен гарний психолог, головне завдання якого – подання будматеріалів своєму клієнтові, щоб той побудував сходи, що ведуть з умонастрою «Я на дні! Допоможіть!» в емоційний стан «Тепер все як на долоні! Як я сам до цього раніше не додумався?!». Так чинять на Заході, але не у нас! Існує думка, що ми – те, що їмо. Перефразовуючи, додамо, ми – те, що самі про себе думаємо.
Чи є різниця між нашим і їхнім методом вирішення особистих проблем? Звичайно! Горілка негативно впливає на функцію пам'яті і роботу мозку, тому, будь-які інсайти і прозорливості під час застільних розмов забуваються без сліду на наступний день, а значить, ми патологічно не здатні робити висновки і вчитися на власних помилках. Отже, ми навіть не дурні, адже саме вони вчаться на своїх помилках, але й розумними нас назвати язик не повертається. Тоді, хто ж ми?
чи потрібні послуги психологів України

Як зрозуміти, що Вам потрібен психолог України

Перше знайомство з психологом України відбувається ще в школі, де в обов'язки практичного психолога входить психологічний супровід навчального процесу та консультування всіх його учасників. В ідеальний задум родоначальників цієї посади входило, щоб робота психолога велася як для учнів підлітків, так і для батьків з вчителями. У реальності, все інакше: найбільш затребуваний психологічний супровід у батьків і вчителів, які бажають звернутися до психолога з одним єдиним питанням – «Як вплинути на дитину?». Як правило, в цей момент, нікого не цікавить індивідуальний підхід або збереження психологічного здоров'я дитини. Всіх турбує збереження власного способу життя в незмінному вигляді, знівелювавши вплив на його зміст і перебіг.
Школярі не ходять на прийом психолога з простої і зрозумілої причини – збереження особистого статус-кво в шкільному мікросвіті. Часто, в виправдання свого ігнору психологів, від них можна почути: «Я не псих!». Дійсно, в силу віку і недостатнього розумового розвитку, дітям важко зрозуміти різницю між психологом, психіатром і психотерапевтом. Але їм легко вловити паралель між частиною назви і якимись реальними подіями, які колись: бачили, чули, відчували. Термін «псих» добре розкручений через фільми, мультики, комп'ютерні ігри, тому, коли вони чують його навіть в якості складової частини якогось незрозумілого слова і не вникають, що воно означає, у них перед очима одразу постають образи з фільмів і мультиків, що запам'яталися, з якими вони явно себе не асоціюють. Подібна поведінка їм близька і зрозуміла, оскільки природа і допитливий дитячий розум не терплять порожнечі. Саме з цієї причини, якщо школяреві потрібен психолог і він зібрався до нього піти, то для своїх однолітків він – «псих». І не інакше!
Ця омана володіє розумами всіх підлітків без винятку. Ніхто з них не в змозі вийти зі зачарованого кола помилкового уявлення на рахунок функції психолога школи, оскільки всі вони знаходяться у віковому періоді пошуку свого кола спілкування і повністю залежать від суспільної думки свого оточення. Нікому, в цей період, не хочеться бути ізгоєм або відкинутим. Викривлене підліткове розуміння ролі психолога в життєдіяльності проектується на все доросле життя, виставляючи свідому заборону на звернення до психолога як на щось непристойне і негоже. Майже як на щиросерде визнання власної неосудності, що супроводжується готовністю піти в самоізоляцію від зовнішнього світу і всіх його благ.
Звичайно, можна цілком благополучно прожити і без допомоги психолога. Більш того, деяким він просто не потрібен. Відбувається це, коли людині достатній індивідуальний погляд на концепцію світоустрою через характерну особливість знищувати все, що в неї не вписується. Але більшості він, все-таки, потрібен, так як в цивілізованому світі прийнято слухати і чути оточуючих, а також, рахуватися з чужою думкою. І якщо факти руйнують внутрішню картину світоустрою, тоді виникає внутрішній невирішений конфлікт: «Що з цим робити? Як бути?". Звісно, конфлікт вибиває з колії, оскільки всі факти повинні бути узгоджені між собою і мати розумне пояснення на рівні свідомості. Тільки в цьому випадку, психіка людини стабільна, а сама вона відчуває себе на своєму місці і в своєму розумі. Для цього і виникає необхідність походу до психолога у більшості.
Не дарма, тяга до психології вважається «хворобою інтелігенції». Згідно поширеного міркування широких мас, саме вона має велику кількість вільного часу, який нічим заповнити. У простолюддя або серед осіб з недостатнім рівнем свідомості і освіченості, психологів називають просто і по-дитячому саркастично – «мозгоправи». Якщо Ви думаєте так само, то навряд чи поставите собі запитання: «Чи потрібен психолог» і точно не станете шукати особистого психолога. Тому, можна сміливо зробити висновок, що ставлення людей до психологів – найпростіший тест на цивілізованість.
Радимо, також: